Виробниче навчання для здобувачів освіти групи №21 (урок від 22.04.2021р.)

Тема уроку:  Вивчення та освоєння прийомів проведення дефектування робочих органів садильних машин.

Сівба та садіння є одними з основних технологічних операцій під час вирощування сільськогосподарських культур. Головне завдан­ня під час сівби та садіння полягає в оптимальному розміщенні в ґрунті насіння, бульб, та розсади з метою створення найкращих умов для росту та розвитку рослин і отримання в кінцевому результаті максимального урожаю. 

Під час сівби та садіння слід до­тримуватись таких агротехнічних вимог: сівбу та садіння треба розпочинати в установлені для кожної культури строки. Насіння слід рівно­мірно розміщувати по всій площі і в рядках та загортати воло­гим грунтом на однакову глибину. Сівбу та садіння слід проводити рівними рядками з однаковими міжряддями, не допускаючи огріхів і пересівів. Засіяне поле повинно мати рівну поверхню. За шириною міжрядь і розміщення насіння в рядках розрізняють такі способи сівби і садіння: рядковий, перехресний, вузькорядний, широкорядний, стрічковий, пунктирний, гніздовий, квадратно- гніздовий, смуговий і розкидний. Нормою висіву називається загальна маса насіння, що висівається на один гектар. Її визначають, виходячи із схожості насіння, грунтово-кліматичних умов, особливості агротехніки вирощування рослин тощо.

Важливим фактором під час сівби та садіння є глибина загор­тання насіння, бульб, розсади. Вона повинна бути опти­мальною для цієї культури з урахуванням грунтово-кліматичних умов. Якщо вона недостатня, то це може призвести до вимерзання сходів зернових або інших культур.

Застосовують такі основні способи сівби та садіння сільськогос­подарських культур: рядковий, вузькорядний, смуговий, розкидний, широкорядний, пунктирний, стрічковий, гніздовий, квадратно-гніз­довий. перехресний. Сівбу і садіння виконують на рівній поверхні поля, на гребенях, в борозни і по стерні. Найпоширеніша сівба - на рівній поверхні поля. Її проводять в основному в районах нормального або недостатнього зволоження. У поливних зонах насіння висівають на рівній поверхні з одночасним нарізуванням поливних борозен. Гребе­невий спосіб сівби застосовують за значної вологості грунту та під час зрошення.

Сівбу в борозни використовують у засушливих районах для про­сапних культур з метою загортання насіння у вологий шар грунту, сівбу по стерні - на ґрунтах, які піддаються вітровій ерозії.

Посівні та садильні машини класифікують за призначенням, спо­собом сівби, розміщенням (компонуванням) робочих органів і спосо­бом агрегатування з трактором(причіпні і начіпні).

За способом садіння саджалки поділяють на рядкові, гніз­дові та квадратно-гніздові; за призначенням — на картоплеса­джалки і розсадосадильні машини.

Картоплесаджалки висаджують  бульбу рядковим способом з міжряддями 60 і 70 см і відстанню між бульбами в рядку 20; 25; ЗО; 35 і 40 см. Основний садильний матеріал - бульби масою 50-80 г. Довжина паростків на яровизованих бульбах - до 2 см. Під час садіння у гребені висота - 12-20см, а глибина - від 6 до 14 см (від вершини гребеня). За рівного садіння глибина загортання від 6 до 16 см.

Для садіння картоплі використовують картоплесаджалки СН-4Б,  КСМ- 4А, КСМ-6А, а для висаджування яровизованої картоплі саджалки САЯ-4.

Картоплесаджалка складається з рами з причепом, основного і завантажувального бункерів, ковшів-живильників, висаджу вальних апаратів дискового типу і туковисівних апаратів, сошників, загортачів, марке­рів, гідросистеми. Робочі органи приводяться в рух від ВВП трактора. Гідросистема саджалки підключається до гідросистеми трактора.

На саджалці САЯ-4 встановлюється ложечко-ланцюговий са­дильний апарат.

Регулювання картоплесаджалки полягає у встановленні заданої норми садіння бульб -  зміною зірочок механізму приводу садильних апаратів; глибини ходу сошників -  опорними колесами секції; глибини загортання бульб картоплі - поворотом сферичних дисків загортачів. 

Картоплесадильна машина САЯ–4А  призначена для садіння яровизованих й непророщених картоплин рядковим способом з міжряддям 70 см з одночасним внесенням мінеральних добрив.

Картоплесадильна машина, напівначіпна, автоматизована, її агре-

гатують з тракторами класу 1,4‑3,0 та комплектують гідрофікованими

маркерами МГ–1.

Складається з двох туковисівних апаратів 1 (рис. 6.3), двох живильних ковшів 5, чотирьох садильних апаратів з ложечками 4, двох бункерів 6 з транспортерами 7, чотирьох сошникових секцій, загортальних дисків, двох опорних пневматичних 10 та двох металевих коліс, механізму передач, стабілізатора 9, рами та пристрою для автоматичного регулювання кількості картоплі у живильному ковші.

Садильні та туковисівні апарати приводяться в рух від ВВП трак-

тору.

Робочий процес. Транспортер 7 подає картоплю з бункеру 6 в живиль-

ний ківш 5. Підпружинена заслінка бункеру вирівнює шар картоплі, що ру-

хається, та вона падає на клапан, а далі – в живильний ківш. Звідти вони

захоплюються ложечками 4 садильного апарату й спрямовується до сошнику

13, який утворює борозну. Одночасно в передню частину сошника

туковисівним апаратом 1 подаються мінеральні добрива, що присипа-

ються невеликим шаром ґрунту, на який падає з сошника картопля. За-

гортаються борозни частково за рахунок розсадотримача ґрунту зі стінок

борозни, а в основному – сферичними дисками 12.

При садінні, на розсадотримачі до дисків приєднують боронки, які

вирівнюють поверхню поля.

Садильний апарат має собою безкінечний втулково-роликовий

ланцюг, на якому розміщені ложечки 4 у шаховому порядку.

У живильному ковші 5 встановлений автоматичний пристрій 11.

При зменшенні рівня картоплі у ковші піднімається клапан електрич-

ного датчика, який замикає контакти, після чого включається в роботу

транспортер 7 бункера. За потреби транспортер можна включати вми-

качем електромагнітної муфти.

Якщо ложечка 4 захопить більше однієї картоплини, то пружинні

скидачі видаляють зайву, і вони по лотку 2 скочуються у живильний

ківш.

До садильної машини приєднані розпушувачі 8 слідів коліс, які

розпушують ущільнений ґрунт. Якщо садильна машина працює на схи-

лах, то стабілізатор 9 утримує її від сповзання.

Залежно від розмірів картоплини встановлюють на садильному

апараті змінні подільники з пружинами. Для великих картоплин вста-

новлюють широкі подільники, а для дрібних – вузькі.

Норму садіння регулюють двома змінними зірочками (28, 36 зуб-

ців) у механізмі передач садильної машини.

Ширина захвату садильної машини – 2,8 м. Робоча швидкість –5‑6,3 км / год. Продуктивність – 1,4‑1,7 га / год.

Рис. 6.3. Функціональна схема картоплесадильної машини САЯ–4А:

1 – туковисівний апарат; 2 – лоток; 3 – пружина; 4 – ложечка садильного

апарата; 5 – живильний ківш; 6 – бункер; 7 – транспортер бункера;

8 – розпушувач сліду коліс; 9 – стабілізатор; 10 – опорне пневматичне

колесо; 11 – автоматичний пристрій; 12 – диск; 13 – сошник; 14 – опорне

колесо сошника; 15 – рама.

Картоплесаджалка КСМ-4 призначена для безгребеневого та гребеневого рядкового садіння неяророщених бульб картоплі з міжряддям 70 см з одночасним внесенням в борозни гранульованих мінеральних добрив. Машина забезпечує садіння на 1 га 40...70 тис. бульб.

Основними складовими одиницями картоплесадильної машини

КСМ–4 є дві пари туковисівних апаратів 1 (рис. 6.2), два живильних

ковші 6, чотири садильних апарати з ложечками, основний 9 та заван-

тажувальний 10 бункери, сошники 16, загортальні диски 15, боронки

14, стабілізатор 12, розпушувачі слідів коліс 11, два опорних пневма-

тичних й два металевих 19 колеса, механізм передач 20, рама, причіп-

ний пристрій, гідроциліндри з маслопроводами, два гідрофікованих

маркери та система сигналізації.

Рис. 6.2. Картоплесадильна машина КСМ–4: 1 – туковисівний

апарат; 2 – шина-копір; 3 – затискач; 4 – ложечка; 5 – шнек; 6 – живильний

ківш; 7 – зрушувач; 8 – розсадотримач; 9 – бункер основний; 10 – бункер

завантажувальний; 11 – розпушувач; 12 – стабілізатор; 13 – опорні колеса;

14 – борінка; 15 – загортач дисковий; 16 – сошник; 17 – щитки; 18 – опорне

колесо сошника; 19 – опорне переднє колесо; 20 – механізм приводу;

21 – тукопровід.

Бункер 10 призначений для завантаження бульбами основного бун-

керу 9. У робочому положенні він опускається гідроциліндрами на поверхню

поля, а транспортні засоби (самоскиди) завантажують його насінням

картоплі. Потім гідроциліндрами переміщують бункер вгору, а бульби

самопливом надходять в основний бункер 9, який має похиле дно зі

струшувачами 8. У передній стінці бункера є вікно й заслінка, положен-

ня якої регулюють гвинтовим механізмом. На продовженні дна основно-

го бункера знаходиться живильний ківш 6. У його днищі встановлений

шнек 5, який переміщує бульби до садильних апаратів.

Садильний апарат складається з диска, ложечок 4, підпружинених

пальців (затискачів) 3 й валу. Ложечки рівномірно закріплені на дис-

ку. Підпружинені пальці шарнірно з’єднані з ложечками. У живиль-

ному ковші до рами садильної машини кріпиться шина-копір 2. При

обертанні диска важелі пальців переміщуються по шині, а палець від-

ходить від ложечки.

Сошник складається з пологого корпуса, носка, поличок, лотка для

спрямування потоку мінеральних добрив. У передній частині сошника

кріпиться копіювальне колесо 18. Сошник з’єднується з рамою садиль-

ної машини розсадотримачів механізмом. За сошником розміщені два

сферичних загортальних диски 15 та пальцьові борінки 14. Диски 15

встановлені під певним кутом до напрямку руху.

Механізм передач картоплесадильної машини складається з редук-

тора та ланцюгових передач.Стабілізатор 12 призначений для стійкості ходу картоплесадильної машини на схилах.

Робочий процес. Бульби картоплі з основного бункера 9 надходять

до живильних ковшів 6. Струшувачі 8, зрушувачі 7 сприяють плавно-

му надходженню бульб у ковші. Диски садильних апаратів обертають-

ся, а їх ложечки 4 опускаються в живильні ковші та захоплюють по

одній бульбі. При виході з ковша палець затискача притискається до

ложечки та утримує бульбу. Як тільки ложечка з бульбою надходить до

сошника 16, важіль пальця набігає на шину-копір 2, відхиляється, та

бульба падає в сошник. Попередньо туковисівні апарати 1 подають мі-

неральні добрива в тукопровід, а далі вони потрапляють у передню час-

тину сошника та в борозну. За рахунок розсадотримача борозни доб-

рива присипаються шаром ґрунту, а потім на цей ґрунт падають бульби

картоплі. Загортаються борозни ґрунтом за допомогою дискових загор-

тачів 15 та борінок 14.Ширина захвату картоплесадильної машини – 2,8 м. Робоча швидкість – 6‑9 км / год. Продуктивність – до 2,5 га / год.

Регулювання. Подачу бульб у живильний ківш регулюють зміною

положення заслінки, густоту садіння картоплі – частотою обертання са-

дильних дисків за допомогою змінних зірочок (13, 15, 17, 18, 20, 22 зуб-

ців) на проміжному валу механізму привода. Кут входження сошника

у ґрунт регулюють зміною довжини верхньої ланки механізму підвіски

сошника, глибину ходу сошників – переміщенням за висотою копію-

вальних коліс сошникових секцій та передніх опорних коліс садильної

машини, глибину загортання бульб картоплі та форму гребенів – по-

воротом загортальних сферичних дисків та пружинами натискних

штанг, дозу внесення мінеральних добрив – переміщенням важеля ре-

гулятора туковисівного апарата.

Робочий процес картоплесаджалки СН-4Б:

а — схема робочого процесу; б — схема висаджувального апарата: 1 — диск висаджувальний; 2 — хвостовик затискача; 3 — вал висаджувальних дисків; 4 — рама; 5 — напрямна шина; 6 — палець затискача; 7 — пружина затискача; 8 — стояк; 9 — затискач; 10 — ложечка

Принцип роботи машини.

Під час руху агрегату відбувається обертання висівного апарата. З бункера машини подається посадкова картопля, що захоплюється ложечками висаджувального апарата і засипається до борозни, зробленої нарниковим сошником. Дисковий сошник, що йде попереду, подає добриво. У задній частині змонтовано засипальне колесо.

Для посадки картоплі так само застосовують інші картоплесадильні машини, наприклад, типу САЯ-4А, Л-202 та ін.

Основними відмінностями між цими машинами є їх робочі органи та принцип дії.

Так, наприклад, розрізняють такі типи посадкових апаратів, картоплесаджалок:

·       дисковий з ложечками — забезпечує посадку картоплі за допомогою обертового диску, за розташованими на ньому ложечками. Встановлюється такий апарат на картоплесадильниках типу СН-4Б, КСМ-6, КСМ-8, КСМГ-6А.

·       ланцюговий з ложечками — являє собою втулково-роликовий ланцюг з розташованими на ньому ложечками, що монтуються в шаховому порядку. Проходячи крізь живлячий ківш з картоплею, ложечки захоплюють насіннєвий матеріал і кладуть його до борозни, зробленої сошником. Принцип такого апарату використано на машині САЯ-4А, Л-201 та Л-202. Принципова відмінність цих агрегатів у приводі ланцюга. В агрегаті САЯ-4А для надання ланцюгові руху застосовують чотири привідних вали, у той час як у Л-201 та Л-202 ланцюгові надають руху два вали.

Технічне обслуговування  сівалок та саджалок.

Щозмінне  і післясезонне ТО забезпечують надійну роботу сівалок та саджалок протягом тривалого часу.

ЩТО сівалок та саджалок  виконують одночасно з ЩТО тракторів. До нього входять такі операції: очищення машини від бруду і рослинних решток, ящиків від залишків зерна, інших культур і добрив; перевірка надійності всіх кріплень, підтягування послаблених болтових з’єднань; перевірка натягу ланцюгів; огляд механізмів та складових частин сівалки та саджалки і усунення виявлених несправностей.

Післясезонне ТО складається з операцій ЩТО і додаткових - розбирання передаточних механізмів (редукторів), очищення деталей і промивання їх в дизпаливі або гасі, заміни спрацьованих чи деформованих деталей  новими, часткового розбирання роз’єднувача і обгінних муфт.

Вимоги безпеки під час використання сівалок та саджалок.

При роботі на посівних агрегатах необхідно дотримуватись таких основних правил ТБ. Під час роботи працівники повинні знаходитись на підніжних дошках. Забороняється знаходитися між сівалкою,саджалкою  і трактором, а також вискакувати на підніжну дошку і сходити з неї під час руху агрегату. Перед початком роботи агрегату необхідно закрити кришки насіневих і тукових ящиків. Забороняється прочищати висівні апарати руками або металевими прутками, перемішувати або розрівнювати насіневий матеріал руками в ящиках, обладнаних ворушилками  при забиванні висівних апаратів і припиненні сівби потрібно негайно зупинити агрегат і усунути несправності. Забороняється під час заправки сівалок, саджалок насінням стояти з підвітряного боку, їсти під час роботи, палити, тому що з протруєного насіння може виділятись отруйний пил. Необхідно перед прийняттям їжі обов’язково вимити руки. Маркери з робочого положення в транспортне і навпаки слід переводити, знаходячись позаду них, виконувати цю операцію під час руху забороняється.