Блог майстра виробничого навчання Глибоцького професійного ліцею Сливки Івана Васильовича: Виробниче навчання для здобувачів освіти групи №31 (урок від 08.10.2021р.)

Тема уроку: Виконання транспортних робіт.

Транспортний процес – процес, який супроводжується цілеспрямованим переміщенням вантажу без зміни його властивостей. . Сучасне сільськогосподарське виробництво характеризується значним зростанням обсягу перевезення вантажів.. Сучасне сільськогосподарське виробництво характеризується значним зростанням обсягу перевезення вантажів. На внутрішньогосподарських перевезеннях поряд з автомобільним транспортом широко використовують тракторний транспорт. Проте, за нормальних дорожніх умов ефективність тракторного транспорту нижча порівняно з автомобільним транспортом. Це зумовлено високою вартістю тракторного транспорту (трактор + причеп) і вартістю 1 т перевезення вантажу. Однак, при важких дорожних умовах (зимовий період, бездоріжжя) неможливо обійтися без тракторного транспорту. Тракторний транспорт в порівнянні з автомобільним має високі тягово-зчіпні властивості і прохідність. А тому, при плануванні транспортних робіт необхідно враховувати природно-кліматичні умови, стан доріг і обсяги зовнішньогосподарських і внутрішньогосподарських перевезень, щоб ефективно використовувати тракторний транспорт. Значний обсяг, особливо у весняно-літній і осінній періоди, припадає на перевезення продукції галузі рослинництва, де необхідний технологічний транспорт для того, щоб об’єднати функції транспортних і технологічних машин (збирання зернових, цукрових буряків, кукурудзи, заготівля сіна, соняшнику, силосу тощо).

Особлива роль транспорту в сільськогосподарському виробництві пояснюється тим, що транспорт разом з агрегатами безпосередньо бере участь у виконанні технологічних процесів, операцій. Від правильної організації перевезень, оснащеності сільськогосподарських підприємств сучасними транспортними засобами і їх ефективного використання, особливо в напружені пори року, залежить своєчасність виконання сільськогосподарських робіт в встановлені агростроки, продуктивність і рівень собівартості продукції. Тракторний транспорт повинен використовуватися за призначенням і відповідати таким вимогам експлуатації як: динамічність; паливна економічність; стійкість; керованість; прохідність; плавність ходу; надійність; безпечність; екологічність.

Тракторні перевезення в сільському господарстві України складають 20-40% від загального обсягу транспортних перевезень.

Тракторний транспорт в Україні виконує понад 50% внутрішньогосподарських перевезень і застосовується в умовах бездоріжжя та польових умовах у непогоду. Ефективності використання тракторів на транспортних роботах сприяє великий діапазон швидкостей, що дає змогу тракторному поїзду повільно рухатися зі швидкістю збирального агрегату й не заважати руху АТЗ на автошляхах.

За призначенням тракторні причепи діляться на універсальні, спеціалізовані (для масових перевезень однотипних вантажів) та транспортно-технологічні. Універсальні – це причепи-самоскиди і більшість причепів з бортовими платформами для перевезення сипких, навалочних та затарених інших вантажів. Застосування надставних бортів дозволяє використовувати їх на найрізноманітніших транспортних роботах при перевезенні вантажів різної об'ємної маси.

Спеціалізовані - призначені для перевезення певних видів вантажів і необхідні для виконання багатьох видів транспортних робіт у зв'язку із спеціалізацією виробництва, що постійно зростає. Велике розповсюдження отримали також транспортно-технологічні причепи - машини для транспортування і внесення органічних і мінеральних добрив, причепикормороздавачі, причепи-цистерни для перевезення і внесення рідких комплексних добрив.

На транспортних роботах з колісними тракторами агрегатуються універсальні причепи, напівпричепи та напівнавісні причепи вантажопідйомністю від 2 до 14,5 т. Вони призначені для перевезення насипних і навалочних сільськогосподарських вантажів зерна, коренеплодів, мінеральних і органічних добрив, будівельних матеріалів, сіна, сінажу, соломи та ін.

Можлива кількість причепів у тракторному потягу залежить від тягової потужності трактора та дорожніх умов.

Трактор із причепом обладнують міцним зчіпним пристроєм із пристосуванням для безпечного зчеплення (механічним фіксатором — шворнем). Трактор із перекидним кузовом обладнують пристроєм для фіксування кузова у піднятому положенні. Отвори у причіпних пристроях мають бути овальними. Міцність штиря для шплінтування має відповідати тяговому навантаженню. Причеп із трактором, крім з’єднання шворнем, з’єднують страхувальним ланцюгом (тросом). При експлуатуванні гальмівна система та система електроживлення трактора і причепа мають бути з’єднані. Причіпні сільськогосподарські машини із постійними робочими місцями забезпечують справною двобічною сигналізацією, з’єднаною під час роботи з трактором.

Перебувати людям між трактором і причепом дозволено лише після зупинки транспортних засобів.

У машини, яку буксирують на гнучкому зчепленні, мають бути справні гальма і рульове керування, а на жорсткому зчепленні — рульове керування. Трактор із несправним рульовим керуванням буксирують способом його часткового навантаження на платформу або спеціальне опорне пристосування. Водію та іншим особам заборонено перебувати в кабіні. При буксируванні у світлий час доби незалежно від умов видимості на машині, яка буксирує, вмикають ближнє світло фар, а на тій, яку буксирують, — габаритні вогні у будь-який час. Жорстке зчеплення підбирають так, щоб відстань між машинами була не більше 4 м, гнучке — 4-6 м. Для позначення гнучкого зчеплення під час буксирування використовують прапорці або щитки розміром 200 × 200 мм із нанесеними на них по діагоналі червоними і білими смугами із світлоповертального матеріалу завширшки 50 мм (за винятком гнучкого зчеплення з покриттям із світлоповертального матеріалу.

При зчепленні-розчепленні причепа необхідно дотримуватися таких вимог безпеки:

· зчеплення та розчеплення машини з причепами та напівпричепами проводити на рівній неслизькій поверхні з твердим покриттям;

· не проводити зчеплення причепа у разі несправності зчіпного пристрою, відсутності інвентарних елементів закріплення (відсутності шворня);

· не проводити зчеплення-розчеплення причепа до повної зупинки машини та не буксирувати одним трактором декілька причепів, з’єднаних паралельно;

· зчеплення трактора та причепа на території виробничої бази мають проводити як мінімум дві особи: подаючи трактор обережно, на нижчій передачі, малих обертах двигуна, плавно та без ривків, тракторист виконує вказівки особи, яка координує роботу (зчіплювача);

· при переміщенні трактора до причепа зчіплювачу заборонено перебувати на шляху його руху;

· безпосередньо перед зчепленням переконатися, що висота передньої частини причепа забезпечує можливість закріпити причеп;

· перед зчепленням трактора з причепом розмістити причіпні пристрої (з’єднувальні шланги, електродроти тощо) так, щоб вони не заважали зчепленню;

· з’єднувати (роз’єднувати) причіпні пристрої лише після остаточного зупинення трактора;

· після зчеплення приєднати з’єднувальні шланги та електродроти, страхувальний трос (ланцюг);

· після зчеплення починати рух плавно, без ривків, із подачею звукового сигналу, тільки за командою зчіплювача після перевірки надійності кріплення.

При проведенні робіт на лінії (на відстані від виробничої бази) трактористу-машиністу дозволено проводити зчеплення одноосібно за умови дотримання таких вимог безпеки:

· загальмувати причіп стоянковим гальмом;

· перевірити справність причіпного пристрою;

· покласти підпірні колодки під задні колеса причепа;

· провести зчеплення, вмикаючи з’єднання гідравлічних, пневматичних та електричних систем трактора і причепа, а також кріплення страхувального троса (ланцюга) на причепі.

При перевезенні вантажів у тракторному причепі дотримуватися таких вимог безпеки:

· забезпечити надійне кріплення вантажу, під час руху різко не гальмувати, знижувати швидкість перед поворотами, закругленнями та нерівностями дороги, звертаючи особливу увагу на дорожні знаки щодо висоти проїзду та контролюючи висоту проїзду воріт, мостів, наземних інженерних мереж, дерев тощо;

· навантажувати і розвантажувати вантаж при вимкненому двигуні;

· вивантажувати вантаж біля підземної споруди або земляної виїмки за наявності колесовідбійного пристрою (бруса), а у разі його відсутності — не під’їжджати на відстань ближче ніж 1 м від заднього колеса до краю виїмки.

При роботі трактора в агрегаті зі скиртоукладником дотримуватися таких вимог безпеки:

· постійно стежити, щоб випускний колектор та випускна труба двигуна були захищені від потрапляння соломи;

· при роботі трактора з тросово-рамочною волокушею її трос або ланцюг мають бути такої довжини, щоб солома була на відстані не ближче 5 м від трактора, при цьому на гаку троса встановлюють обмежувач, який перешкоджає ковзанню кільця по тросу;

· трактор, що працює на механічному навантаженні і на транспортуванні соломи та сіна, обладнують іскрогасниками для запобігання загорянню кормів від безпосереднього зіткнення з вихлопними трубами, колекторами або глушниками, тракторами-тягачами, задіяними на вантажно-розвантажувальних роботах, заборонено під’їжджати до скирт, штабелів ближче 3 м;

· не під’їжджати трактором до виробничих приміщень, складів продукції та шохів (трактор зупиняють на відстані не ближче 10 м від будинків, скирт та шохів.